Львівський драматичний театр імені Лесі Українки, Львів

Жанр можна було б визначити як «сучасна українська народна п’єса». У драмі йдеться про сім’ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній «дуже, дуже, дуже стара» баба Пріся — дещо інфернальна героїня, що товаришує з русалками, під’їдає галюциногенні гриби і якось у війну зарізала дванадцятьох німців. З нею живуть онук і хвороблива донька, яку свого часу покинув чоловік. Відчуження цієї сім’ї у п’єсі не стільки територіальне, скільки психологічне. А основний конфлікт драми — це зіткнення двох світів: зовнішнього — сучасної України і внутрішнього — містичного, архетипічного світу, що береже традиції і корінням йде глибоко в землю. Драматургу вдалося поєднати злободенне із мотивом українського міфу. Разом із тим «Баба Пріся», попри властиву їй метафоричність, ставить нам досить конкретні питання, що стосуються як нашого минулого, так і нашого теперішнього. І вирішивши їх, ми зможемо, на відміну від героїв п’єси, сказати, куди ж ми все-таки рухаємось.

«Баба» за п’єсою Павла Ар’є “Баба Пріся”